• Oksana Schyrba

Молочна залоза та її проблеми. Що має знати кожна жінка

Давайте побуваємо у ролі пацієнток різного віку та побудемо лікарями в багатьох клінічних ситуаціях. І так, на консультацію до лікаря завітала на первинний огляд пацієнтка… Лікар ставить перед собою ціль вияснити, чи взагалі є проблема в грудях; чи скарги обумовлені іншими причинними факторами. Проводячи клінічне обстеження, лікар виясняє скарги пацієнтки та причини, які могли б обумовлювати ці скарги. Одночасно проводиться візуальний огляд та прощупування молочних залоз. Якщо жінка має вік до 35 років – то міжнародний протокол обстежень вимагає лише два види обстеження: клінічний огляд лікаря та ультразвукове обстеження молочних залоз. Якщо вік жінки 35 років і більше – то до вище перерахованих видів обстеження додається мамографія. Кінцева мета обстеження – вияснити, чи проблема в молочній залозі являється пухлиною. Чи то є один із видів мастопатії. Зрозуміло, що перш за все, лікар має не пропустити пухлину (доброякісну чи злоякісну). А також не пропустити передпухлинний стан, який в майбутньому може перероджуватись в злоякісну пухлину.

Тепер детально про методи обстеження. Клінічний огляд річ зрозуміла – в процесі розмови лікаря та пацієнта, а також оглядаючи молочні залози та прощупуючи їх, лікар отримує 50-70% інформації. Але є проблеми в грудях, які не мають ніякої симтоматики (не болять, немає ніяких візуальних ознак патології та не прощупуються ніякі ущільнення). Тому на допомогу приходять додаткові методи обстеження – ультразвукове та мамографічне. Мамографія – це спеціальне рентгенівське обстеження молочних залоз. Всі одразу насторожуються – це ж опромінення. Так воно і є. Але ризик пропустити рак молочної на до клінічній стадії та ризик отримати незначну дозу опромінення і зберегти життя жінці того варті. Доза опромінення в 6-7 разів нижча за ту, яку ми отримуємо при проведення стандартної флюорографії чи дозі, яку ми отримуємо за три місяці в літній період року. Мамографія визнана єдиним високоточним методом ранньої діагностики раку молочних залоз при скринінгових обстеженнях (скринінг – це масове періодичне обстеження здорового жіночого населення з ціллю виявлення скрито протікаючого раку молочної залози). Мамографія краще бачить злоякісні зміни в грудях на ранніх стадіях захворювання. Тому вона вважається більш значущим видом обстеження для жінок у віці 35 років і більше. До цього висновку прийшло Міжнародне агентство по вивченню раку та відділ раку Всесвітньої організації охорони здоровя, вивчивши 25-річний досвід скринінгу в Європі та Північній Америці (7 великих проспективних досліджень). Вони також відмітили, що в тих країнах, в яких не практикується загальнонаціональний мамографічний скринінг та стандартне лікування – не відмічене зниження смертності від раку молочних залоз. Але мамографія для молодих жінок не являється обєктивним методом обстеження в звязку великою щільністю тканини молодої молочної залози. І відповідно, це обстеження дає багато помилок. Для жінок молодого віку основним методом обстеження є ультразвукове обстеження. Ультразвукове обстеження краще виявляє доброякісні пухлини молочних залоз (фіброаденоми, ліпоми), а також кісти та їх внутрішню структуру. УЗД детально бачить протоки, стан лімфатичних вузлів, вивчає внутрішній кровоток тканини та пухлин за допомогою доплеровського додатку. Сучасні УЗД-апарати мають еластографи – пристрої, які вивчають щільність здорової та патологічно зміненої тканини. Це в деяких випадках допомогає зрозуміти – зміни в тканині доброякісні чи злоякісні.

Є ще один вид обстеження молочних залоз, який називається магнітно-резонансна мамографія. Це найбільш чутливий метод ранньої діагностики раку молочної залози на мікроскопічному рівні. Так як це метод дорогий – в масовому скринінгу його не використовують. Цей метод обстеження використовують у пацієнток-носіїв мутацій генів BRCA – генів, що відповідають за спадковий рак молочних залоз. Також у пацієнток, коли дані мамографії не співпадають і є підозра на рак молочної залози. А також у жінок з виявленими кальцифікатами у молочних залозах.

А тепер ми почули про спадковий рак. То що це воно таке? Особливого розголосу ця тема набула після того, як відома американська актриса Анжеліна Джолі не тільки публічно заявила про мутацію в своєму генотипі гену BRCA1, а й надала широкому розголосу своє рішення профілактично видалити обидві молочні залози та яєчники. Спадковий рак молочної залози складає приблизно 10% всіх вперше виявлених раків грудей. Досить немалий відсоток.

Перш за все ми маємо зрозуміти різницю між сімейним раком та спадковим раком. Про сімейний рак можна говорити, якщо в сімї пацієнтки є 2 та більше родичів першої та другої лінії, які хворіли на рак молочної залози. Як правило сімейний рак має більш пізній початок по віку та вражає одну молочну залозу. Спадковий рак розвивається у декількох поколінь однієї сімї. Він починається в ранньому віці. У пацієнтки з спадковим раком можуть бути множинні новоутворення одномоментно. Вперше спадковий рак був описаний французським лікарем та антропологом P.Broca в 1886 році. В його молодої жінки, як і у 4 поколінь жінок до неї, був виявлений рак молочної залози.

Частіше всього коли мова йде про підозру на спадковий рак, ми говоримо про мутації генів BRCA1 та BRCA2. Тестування призначають, як правило, пацієнткам на рак молочної залози, коли є підозра, що він є спадковим. Здоровим жінкам призначають лише тоді, коли вже ці мутації виявлені у родичів. До цих пір тривають великі наукові дослідження, які виявляють все нові і нові гени, що відповідають за спадковість не тільки раку молочної залози, але і раки інших локалізацій. Ми лише коротко зупинимось на найбільш досліджених – BRCA1, BRCA2. Наприклад: коли виявлені мутації в гені BRCA1, то кумулятивний ризик у жінки захворіти на рак молочної залози до 70 років складає 60-70%. А на рак яєчників (мутації цього гену теж відповідають за спадковий рак яєчників) складає 50%. Якщо виявлені мутації в гені BRCA2 – то ризик захворіти на рак молочної залози до 70 років зростає до 50%, а на рак яєчників до 20-25%. Крім того, мутації у вище перерахованих генах можуть відповідати за спадковий рак підшлункової залози, колоректального раку, меланоми та раку передміхурової залози у чоловіків.

Ви спитаєте, для чого це потрібно. Краще про це не знати і жити спокійно! Все правильно. Менталітет нашої українки такий – поки грім не гряне… Інша сторона питання – «інформований означає озброєний». Якщо ми зараз в ролі лікаря – то ми маємо алгоритм дій, який запропонований поважними міжнародними онкологічними організаціями для скринінгу таких пацієнток і проведення профілактичних мір.

І так ми з вами зараз виступаємо в ролі лікаря, який стикнувся з такою ситуацією. Які його рекомендації відповідно віку та статі. Самообстеження для жінок-носіїв генів-мутантів має починатися з 18 років. Оптимальний інтервал самообстеження 6-8 місяців. Клінічне обстеження з 25 років проводять кожні 6-12 місяців. З цього віку щорічно проводять МРТ молочних залоз. Щорічна мамографія у віці з 30-35 років до 75 років. Жінкам у віці з 30 років проводять трансвагінальне УЗД-обстеження та один раз на 6-12 місяців визначення онкомаркера на рак яєчників СА 125. Для чоловіків : самообстеження молочних залоз та клінічне обстеження щорічно з 35 років. Мамографія для чоловіків з 40 років. Щорічний скринінг на рак простати з 40 років. Крім того, для жінок і чоловіків скринінг на рак підшлункової залози та меланоми. Вікова категорія підбирається індивідуально за наявністю симтомів. У віці 40 років незалежно від статі у носіїв мутацій BRCA1 – скринінг колоректального раку. Ось так… Ви запитаєте – чи є хоть якась медикаментозна профілактика? Проводиться досить багато наукових досліджень. Поки що є перші результати при застосуванні такого препарату як тамоксифен, який дещо знижує ризики раку молочної залози у носіїв таких мутацій. Основний вид профілактики – це хірургічне видалення обох молочних залоз з одномоментною реконструкцією імплантами та профілактичне видалення яєчників. Оптимальним віком для профілактичної мастектомії для носіїв мутацій гену є вік 35-40 років.

Добре. Ми провели певний спектр обстежень і виявили мастопатію. Це ж звичайно народна назва всіх захворювань молочної залози (крім раку). Найбільш розповсюджена наукова назва –дисгормональні гіперплазії чи фіброзно-кістозна хіороба. Молочна залоза вважається «індикатором» гормонального статусу. На клітини та тканини молочної залози прямо чи опосоредковано впливає 16-18, а то і більше, гормонів. Коли ці гормони збалансовані між собою – зазвичай проблем у молочних залозах не виявлено. Але нараховано більше 120 причинних факторів, які можуть порушувати цей баланс. В результаті першими реагують молочні залози – набряк, біль, ущільнення, виділення з сосків та навіть доброякісні пухлини. Можна виділити фактори ризику з приводу виникнення дисгормональних гіперплазій та фактори ризику виникнення раку молочних залоз. До факторів ризику мастопатій можна віднести сильний стрес чи постійну емоційну напругу, не ліковані гінекологічні захворювання, часті аборти, не ліковані ендокринологічні захворювання щитоподібної залози, гіпофіза, наднирників, підшлункової залози, печінки. Не контрольований прийом гормональних препаратів, заспокійливих засобів та антидепресантів. Надлишкове вживання кави, чорного чаю (продуктів, що місять великі дози кофеїну).

Фактори ризику щодо виникнення раку молочної залози можна розділити на контролюємі та на не контролюємі.

До контролюємих можна віднести регулярний прийом алкоголю та надлишкову вагу. Ризик також підвищений у жінок, що не мають дітей та у тих жінок, які вперше завагітніли у віці після 30 років. Також підвищений ризик у жінок в постменопаузі, які приймають замісну гормонотерапію.

До неконтролюємих факторів відносять ранню (до 12 років) появу менструації, пізню (після 55 років) менопаузу. Також це старіння та мутації генів BRCA1/BRCA2. Похилий та старечий вік, безумовно, є основними неконтролюємими факторами ризику виникнення раку молочних залоз. Згідно статистиці, у 30-річному віці рак молочних залоз виникає у 1 з 2000 жінок; в 40 років у 1 з 233, а у віці 60 років у 1 з 22.

До факторів ризику виникнення раку молочної залози у молодому віці відносять також низьку фізичну активність, променеву терапію в підлітковому віці (наприклад з приводу лімфоми Ходжкіна), а також обтяжений сімейний анамнез раку. Ожиріння є фактором ризику в жінок у постменопаузі. Грудне годування в середньому 1.5 року значно знижує ризики, але не є панацеєю.

Більше читайте у книжці Павла Денищука "Жіночі груди: пристрасть та біль": https://www.yakaboo.ua/ua/zhinochi-grudi-pristrast-ta-bil.html?gclid=CjwKCAjwrZOXBhACEiwA0EoRD-iDOQ1ap0U6may-A4ThhAA4mfDhDsRXpFu48BYlbcLdZ76tZ2j_KhoC6fsQAvD_BwE


0 переглядів0 коментарів